неопротерозой

НЕОПРОТЕРОЗО́Й, ю, ч., геол.

Остання геохронологічна ера протерозою, що розпочалася 1000 мільйонів років тому і тривала близько 500 мільйонів років.

До пізнього неопротерозою відносять найдавніші викопні останки живих організмів, бо саме в цей час у живих організмів починає з'являтися щось на зразок твердої оболонки або скелета (з наук.-попул. літ.);

Більшу частину фауни неопротерозою не можна вважати пращурами сучасних тварин, та й визначити їхнє місце на еволюційному дереві досить складно (з навч. літ.).