неоромантик

НЕОРОМА́НТИК, а, ч.

Прихильник, послідовник неоромантизму.

У більшості досліджень Дж. Конрада традиційно відносять до романтиків та неоромантиків (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неоромантик — неорома́нтик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. неоромантик — -а, ч. Послідовник неоромантизму. Великий тлумачний словник сучасної мови