неоромантик
НЕОРОМА́НТИК, а, ч.
Прихильник, послідовник неоромантизму.
У більшості досліджень Дж. Конрада традиційно відносять до романтиків та неоромантиків (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неоромантик — неорома́нтик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- неоромантик — -а, ч. Послідовник неоромантизму. Великий тлумачний словник сучасної мови