неоформленість
НЕОФО́РМЛЕНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. неофо́рмлений.
Невідомо хто з волі подав апеляцію, й т. зв. “верховний суд” вироку не затвердив через “неоформленість справи” (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неоформленість — неофо́рмленість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- неоформленість — -ності, ж. Абстр. ім. до неоформлений. Великий тлумачний словник сучасної мови