1. Словник української мови у 20 томах

неохайність

НЕОХА́ЙНІСТЬ, пості, ж.

Абстр. ім. до неоха́йний.

Нужда, недостача, неохайність глибоко уразили серце матері; ще вона мов і не бачила ніколи нічого біднішого, злиденнішого (Панас Мирний);

Зовнішня неохайність призводить до занепаду дисципліни (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неохайність — неоха́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неохайність — -ності, ж. Абстр. ім. до неохайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неохайність — Неоха́йність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. неохайність — НЕОХА́ЙНІСТЬ, пості, ж. Абстр. ім. до неоха́йний. Нужда, недостача, неохайність глибоко уразили серце матері; ще вона мов і не бачила ніколи нічого біднішого, злиденнішого (Мирний, IV, 1955, 43); Зовнішня неохайність призводить до занепаду дисципліни (Шиян, Партиз. край, 1946, 192). Словник української мови в 11 томах
  5. неохайність — Неохайність, -ности ж. Неопрятность. Жиди все біднійші, все більше неохайности. Св. Л. 23. Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю. Стіни пооблупувані... Мир. ХРВ. 177. Словник української мови Грінченка