1. Словник української мови у 20 томах

непевність

НЕПЕ́ВНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до непе́вний 1, 2, 4–6.

Він відчув у її голосі приховану тривогу й непевність (М. Руденко);

Подорож по німецьких просторах спротивилась мені через таку непевність шляхів (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непевність — непе́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. непевність — [неипеўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. непевність — -ності, ж. Абстр. ім. до непевний 1), 2), 4-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непевність — СУ́МНІВ (відсутність твердої впевненості в комусь, чомусь), НЕПЕ́ВНІСТЬ, НЕВПЕ́ВНЕНІСТЬ, ВАГА́ННЯ, ПОБО́ЮВАННЯ, ПІДО́ЗРА. Нападала на Олену тривога, гіркі сумніви закрадалися в душу.. Словник синонімів української мови
  5. непевність — Непе́вність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. непевність — НЕПЕ́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непе́вний 1, 2, 4— 6. Він відчув у її голосі приховану тривогу й непевність (Руд., Вітер… 1958, 148); Подорож по німецьких просторах спротивилась мені через таку непевність шляхів (Л. Укр., IV, 1954, 132). Словник української мови в 11 томах
  7. непевність — Непе́вність, -ности ж. 1) Невѣрность, ненадежность. 2) Неувѣренность, сомнѣніе, колебаніе. 3) Подозрительность, сомнительность. 4) Опасность, ненадежность. Словник української мови Грінченка