непересічний
НЕПЕРЕСІЧНИ́Й.
НЕПЕРЕСІ́ЧНИЙ, а, е.
Який чимсь виділяється поміж іншими; не такий, як інші, не схожий на інших; особливий, незвичайний, винятковий.
– На мене він теж справляє враження натури своєрідної, непересічної, інтелектуально навіть обдарованої (О. Гончар);
Він вслухався в той голос і відчував за ним непересічну силу волі, яка не губиться ні за яких обставин (Л. Первомайський);
Зустріч з непересічною людиною завжди подія. Але якщо знаєш її довгі роки і багато літ працюєш із нею, то це пам'ять на все життя (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непересічний — непересі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- непересічний — Видатний, гарний, який вирізняється з-поміж інших чи іншого подібного; неабиякий: непересічний художник, непересічний талант, непересічний твір, непересічна цінність мистецтва. – На мене він теж справляє враження натури своєрідної, непересічної (О. Літературне слововживання
- непересічний — (факт) небуденний; (- річ) неабиякий; (хто) неординарний, ВИДАТНИЙ Словник синонімів Караванського
- непересічний — -а, -е. Який чимсь вирізняється з-поміж інших; не такий, як інші, не схожий на інших; особливий, незвичайний, винятковий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непересічний — НЕПЕРЕСІ́ЧНИЙ, а, е. Який чимсь виділяється поміж іншими; не такий, як інші, не схожий на інших; особливий, незвичайний, винятковий. Словник української мови в 11 томах