1. Словник української мови у 20 томах

неперехідний

НЕПЕРЕХІДНИ́Й, а́, е́, лінгв.

Який позначає дію, що не переходить на об'єкт (про дієслово).

До неперехідних належать дієслова, що означають рух і положення в просторі.., фізичний і духовний стан (з наук. літ.).

НЕПЕРЕХІ́ДНИЙ, а, е.

Якого важко, неможливо перейти.

– Військо зараз стоїть біля Ісакчі. Позаду нього Волконські гори, майже неперехідні навіть улітку (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неперехідний — неперехі́дний прикметник якого важко, неможливо перейти неперехідни́й прикметник про дієслово Орфографічний словник української мови
  2. неперехідний — I неперехідн`ий-а, -е, грам. Який позначає дію, що не переходить на об'єкт (про дієслово). II неперех`ідний-а, -е. Якого важко, неможливо перейти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неперехідний — Неперехідни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. неперехідний — НЕПЕРЕХІ́ДНИЙ, а, е. Якого важко, неможливо перейти. — Військо зараз стоїть біля Ісакчі. Позаду нього Волконські гори, майже неперехідні навіть улітку (Тулуб, Людолови, II, 1957, 500). НЕПЕРЕХІДНИ́Й, а́, е́, грам. Словник української мови в 11 томах