1. Словник української мови у 20 томах

непліддя

НЕПЛІ́ДДЯ, я, с.

1. Нездатність приносити, давати плоди.

Так сказав Господь: Уздоровив Я цю воду, не буде вже звідти смерти, ані непліддя! (Біблія. Пер. І. Огієнка).

2. Нездатність давати потомство; неплідність.

Сара ж була неплідною, боляща непліддям. Тому сказала Сара Аврамові: “Увійди-но до рабині моєї” (з легенди).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непліддя — неплі́ддя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. непліддя — -я, с. Нездатність приносити, давати плоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непліддя — НЕПЛІ́ДДЯ, я, с. Нездатність приносити, давати плоди. Словник української мови в 11 томах