неповажний
НЕПОВА́ЖНИЙ, а, е.
1. Якого не можна взяти до уваги (про аргументи, докази тощо); непереконливий, недостатньо обґрунтований.
Неявка у судове засідання з неповажних причин громадянина, який подав скаргу, або службової особи, дії якої оскаржуються, або їхніх представників не є перешкодою для розгляду скарги (з мови документів).
2. Несолідний, нестатечний, несерйозний (про поведінку, манери, зовнішність тощо).
Скільки мелодій увібрала в себе чужа гармошка – захрипла істеричка, де ноти тьмаві, а пісні метушливі й неповажні (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неповажний — непова́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- неповажний — -а, -е. Який не може бути взятий до уваги; недостатньо обґрунтований. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неповажний — НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- неповажний — НЕПОВА́ЖНИЙ, а, е. Який не може бути взятий до уваги; недостатньо обгрунтований. Словник української мови в 11 томах