неповоротний
НЕПОВОРОТНИ́Й, а́, е́.
Те саме, що неповоротки́й.
Матня одрізнявся од усього товариства .. Який завтовшки, такий завбільшки; неповоротний, неохайний (Панас Мирний).
НЕПОВОРО́ТНИЙ, а, е.
Який не повернеться, не повториться.
Чи то березень зненацька нагадав мені, що за літами, за весняними водами мчать у неповоротну далечінь (Б. Антоненко-Давидович);
Глобалізація якщо й забезпечує концентрацію фінансових, технічних і почасти інтелектуальних ресурсів, то ціною неповоротних втрат, бо супроводжується стиранням місцевих особливостей, уніфікацією форм не лише економічного, а й суспільного та культурного життя (із журн.);
// у знач. ім. неповоро́тне, ного, с. Те, що не повернеться, не повториться.
Сколихнулось у ньому глибоке бажання рушити кудись за сином, наздоганяти неповоротне (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- неповоротний — неповоро́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- неповоротний — I неповоротн`ий-а, -е. Те саме, що неповороткий. II неповор`отний-а, -е. Який не повернеться, не повториться. || у знач. ім. неповоротне, -ного, с. Те, що не повернеться, не повториться. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неповоротний — БЕЗПОВОРО́ТНИЙ (який не повертається або вже не повернеться ніколи), НЕПОВОРО́ТНИЙ рідше; НЕОБОРО́ТНИЙ (який не може відбутися, повторитися знову); НЕПОВТО́РНИЙ (про час, період, визначний у якомусь відношенні). Словник синонімів української мови
- неповоротний — НЕПОВОРО́ТНИЙ, а, е. Який не повернеться, не повториться. Знищення великої земельної власності на Західній Україні, передача землі в руки народу, — це другий, величний, неповоротний крок нашої землі в переможний Жовтень (Тудор, Вибр. Словник української мови в 11 томах
- неповоротний — Неповоротни́й, -а́, -е́ Неповоротливый. Н. Вол. у. Левиц. Пов. 10. Словник української мови Грінченка