неповорушний
НЕПОВОРУ́ШНИЙ, а, е, діал.
Нерухомий, непорушний.
Ідеш отак рано .. і купаєшся в чистім неповорушнім воздусі [повітрі] (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неповорушний — неповору́шний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- неповорушний — -а, -е, діал. Нерухомий, непорушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неповорушний — НЕПОВОРУ́ШНИЙ, а, е, діал. Нерухомий, непорушний. Ідеш отак рано.. і купаєшся в чистім неповорушнім воздусі [повітрі] (Коб., III, 1956, 25). Словник української мови в 11 томах