неповторюваний

НЕПОВТО́РЮВАНИЙ, а, е.

Якого не повторюють, не повторювали.

Кома не ставиться між двома підрядними реченнями, з'єднаними неповторюваними сполучниками і (й), та (і), якщо обидва мають спільне головне речення (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неповторюваний — неповто́рюваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неповторюваний — -а, -е. Який не повторюється, якого не повторюють. Великий тлумачний словник сучасної мови