1. Словник української мови у 20 томах

непогрішний

НЕПОГРІ́ШНИЙ, а, е.

Те саме, що непогріши́мий.

Імператор – всеросійський самодержець – повірив у те, що він благословенний Богом переможець і владика просторів землі Руської .. Впиваючись, як отрутою, самовладдям, він не чув стогону народів, що скніли у безправності під скіпетром непогрішного монарха неподільної держави (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непогрішний — непогрі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непогрішний — див. БЕЗГРІШНИЙ Словник синонімів Караванського
  3. непогрішний — див. вихований Словник синонімів Вусика
  4. непогрішний — -а, -е. Те саме, що непогрішимий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. непогрішний — БЕЗПОМИЛКО́ВИЙ (який не має в собі помилок, який робиться без помилок), НЕПОХИ́БНИЙ рідше, НЕПОМИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕХИ́БНИЙ рідше; НЕСХИ́БНИЙ (який робиться без помилок; про органи чуття — який точно сприймає що-небудь); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ... Словник синонімів української мови
  6. непогрішний — НЕПОГРІ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що непогріши́мий. Словник української мови в 11 томах