1. Словник української мови у 20 томах

неподоба

НЕПОДО́БА, присл., розм.

Непристойно, не слід, не личить.

Неподоба зірці без місяця ізіходити: неподоба дівці до козаченька виходити (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неподоба — Не випадає, не пристоїть, Неподоба старому вдаватися в молоді мрії. [ЗБ 87]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
  2. неподоба — неподо́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. неподоба — див. гидкий Словник синонімів Вусика
  4. неподоба — присудк. сл., діал. Не личить, не слід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. неподоба — Неподо́ба нар. Неприлично, не слѣдуетъ, не подобаетъ. Неподоба зірці без місяця ізіходити: неподоба дівці до козаченька виходити. н. п. Словник української мови Грінченка