1. Словник української мови у 20 томах

непорадний

НЕПОРА́ДНИЙ, а, е, рідко.

Який без сторонньої допомоги неспроможний впоратися з чим-небудь; безпорадний.

Жінка все говорила більше для себе, аніж для нього, бо була певна, що чоловік непорадний і непрактичний (М. Коцюбинський);

Часом лиш приходила їй сумна думка до голови, що Славко такий сам непорадний, як панотець (Л. Мартович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непорадний — непора́дний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. непорадний — -а, -е, рідко. Те саме, що безпорадний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непорадний — НЕПОРА́ДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що безпора́дний. Жінка все говорила більше для себе, аніж для нього, бо була певна, що чоловік непорадний і непрактичний (Коцюб., II, 1955, 286); Часом лиш приходила їй сумна думка до голови, що Славко такий сам непорадний, як панотець (Март., Тв., 1954, 356). Словник української мови в 11 томах
  4. непорадний — Непорадний, -а, -е Безпомощный, не могущій справиться. Йому наказали, щоб не лякав дитини, бо... як заслабне, то хоч з світа втікай: і з одним непарадна голова, а з двома й не кажи. Св. Л. 101. Словник української мови Грінченка