1. Словник української мови у 20 томах

непотребний

НЕПОТРЕ́БНИЙ, а, е, заст., зневажл.

Дуже поганий, нікчемний, мерзенний (про людин, слова іт. ін.).

Знайшлися такі пастирі, які вже почали вірою і правдою служити новому богові, перейшли на православ'я, яко непотребні лицедії від однієї ролі до другої (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непотребний — непотре́бний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. непотребний — див. зайвий; поганий Словник синонімів Вусика
  3. непотребний — -а, -е. заст., зневажл. Дуже поганий, нікчемний, мерзенний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непотребний — НІКЧЕ́МНИЙ (позбавлений цінності, значення, нічого не вартий), МІЗЕ́РНИЙ, СУ́ЄТНИЙ (про справи, турботи тощо — незначний, пустий, дріб'язковий); ДЕШЕ́ВИЙ, КОПІ́ЙЧАНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. непотребний — НЕПОТРЕ́БНИЙ, а, е, заст., зневажл. Дуже поганий, нікчемний, мерзенний. Знайшлися такі пастирі, які вже почали вірою і правдою служити новому богові, перейшли на православ’я, яко непотребні лицедії від однієї ролі до другої (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 276). Словник української мови в 11 томах
  6. непотребний — Непотре́бний, -а, -е = непотрібний. Гол. І. 33. Словник української мови Грінченка