1. Словник української мови у 20 томах

непохований

НЕПОХО́ВАНИЙ, а, е.

Про померлого – якого не закопали в землю, не поховали.

Ще десяток років тому столиця зимової Олімпіади – Сараєво – в ці дні [1995] року являв собою страхітливу картину: сотні непохованих трупів, напівбожевільні поодинокі живі люди і моторошна пустка у вщент зруйнованому місті (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непохований — непохо́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непохований — -а, -е. Якого не поховали. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непохований — НЕПОХО́ВАНИЙ, а, е. Якого не поховали. Словник української мови в 11 томах