непоширений

НЕПОШИ́РЕНИЙ, а, е.

Якому не властива поширеність.

Кома ставиться при безсполучниковому зв'язку однорідних членів речення (поширених і непоширених) (з навч. літ.);

У прикордонних військах України відсутні перекладачі зі знаннями непоширених мов (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непоширений — непоши́рений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непоширений — -а, -е. 1》 Який рідко зустрічається; маловживаний. 2》 Короткий; без деталей. Непоширене речення лінгв. — просте двоскладне або односкладне речення, позбавлене другорядних членів речення. Великий тлумачний словник сучасної мови