неприбраний

НЕПРИ́БРАНИЙ, а, е.

1. Якому не надано належного, охайного вигляду.

По ліву руч, під стіною, стояла неприбрана кровать [ліжко] (Панас Мирний);

Валентин Модестович і Ганна Іванівна довго ще сиділи за неприбраним столом (Ю. Шовкопляс);

// Не одягнений гарно, ошатно, по-святковому.

Вона неприбрана, як була зранку в робочому, так і після перерви вийшла працювати в своїй чабанській одежі (О. Гончар).

2. Який не прибрали, не поклали, не відправили і т. ін. на потрібне місце.

По дворі скрізь валялись купи неприбраного гною, бігали собаки (І. Нечуй-Левицький);

На столі неприбраний рушник і немита тарілка (О. Копиленко).

3. Залишений незібраним; не вивезений з поля.

Де-не-де маячили неприбрані копи (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me