1. Словник української мови у 20 томах

непривітність

НЕПРИВІ́ТНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. неприві́тний.

Стара не змогла довго сидіти у їх, – сльози давили її, непривітність невістки гнала з хати (Панас Мирний);

Не ганьте, друзі, за непривітність, Що ніби часто скупий на слові (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непривітність — неприві́тність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. непривітність — [неиприев’іт(')н'іс'т'] -тнос'т'і, ор. -т(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. непривітність — -ності, ж. Властивість за знач. непривітний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непривітність — НЕПРИ́ЯЗНЬ (недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕПРИХИ́ЛЬНІСТЬ, АНТИПА́ТІЯ підсил., НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ підсил., НЕДРУЖЕЛЮ́БНІСТЬ підсил., НЕЛЮБО́В підсил., ВОРО́ЖІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
  5. непривітність — Неприві́тність, -ности, -ності, ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. непривітність — НЕПРИВІ́ТНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. неприві́тний. Стара не змогла довго сидіти у їх, — сльози давили її, непривітність невістки гнала з хати (Мирний, IV, 1955, 43); Не ганьте, друзі, за непривітність, Що ніби часто скупий на слові (Мал., Полудень.. 1960, 42). Словник української мови в 11 томах