1. Словник української мови у 20 томах

неприпустимий

НЕПРИПУСТИ́МИЙ, а, е.

З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий.

Дорікав [Ахмед] хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем (Олесь Досвітній);

Зовсім забував [дяк], що він тут перед богом, і робив неприпустимі вчинки (Я. Качура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неприпустимий — неприпусти́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неприпустимий — Недозволенний, неприпущенний; (- порушення) кричущий. Словник синонімів Караванського
  3. неприпустимий — -а, -е. З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неприпустимий — НЕПРИПУСТИ́МИЙ (якого не можна дозволити, з яким неможливо примиритися), НЕДОПУСТИ́МИЙ рідше, НЕДОЗВОЛЕ́ННИЙ підсил.; НЕПРИЙНЯ́ТНИ́Й (який не може бути прийнятий, з яким неможливо примиритися); НЕТЕРПИ́МИЙ (якого неможливо терпіти)... Словник синонімів української мови
  5. неприпустимий — НЕПРИПУСТИ́МИЙ, а, е. З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий. Дорікав [Ахмед] хлопцеві за неприпустиме поводження з чужинцем (Досв., Гюлле, 1961, 83); Зовсім забував [дяк], що він тут перед богом, і робив неприпустимі вчинки (Кач., II, 1958, 23). Словник української мови в 11 томах