неприродний
НЕПРИРО́ДНИЙ, а, е.
1. Якого не буває у природі; не властивий природі, дійсності.
Прислухаюсь: чи то голосить, чи співає... В звуках одчувається щось неприродне, обмертвіле (С. Васильченко);
Від неприродних денних присмерків ставало моторошно всьому живому (О. Гончар);
// Не такий, як завжди; який виходить за межі звичайного, нормального; незвичайний.
Над самісіньким обрієм виринуло жовтогаряче і якесь неприродне зараз сонце (Ю. Мокрієв);
Симон з неприродною для нього поспішністю плигає з передка й приймає дітей на землю (О. Полторацький).
2. Позбавлений простоти, природності; удаваний, штучний.
Мова її була також неприродна. Намагалася говорити голосно й поволі (Л. Мартович);
Олена попросила його сісти, сама сіла напроти нього, все ще зберігаючи ту неприродну .. позу (Ірина Вільде).
Значення в інших словниках
- неприродний — неприро́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- неприродний — див. ШТУЧНИЙ; (- смерть) не свій; б. з. несвітній, несвітський. Словник синонімів Караванського
- неприродний — -а, -е. 1》 Якого не буває у природі; не властивий природі, дійсності. || Не такий, як завжди; який виходить за межі звичайного, нормального; незвичайний. 2》 Позбавлений простоти, природності; удаваний, штучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неприродний — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ (який має відхилення від природної, звичної норми), НЕПРИРО́ДНИЙ, ПРОТИПРИРО́ДНИЙ підсил., АНОМА́ЛЬНИЙ книжн., АНОРМА́ЛЬНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- неприродний — Неприро́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неприродний — НЕПРИРО́ДНИЙ, а, е. 1. Якого не буває у природі; не властивий природі, дійсності. Прислухаюсь: чи то голосить, чи співає… В звуках одчувається щось неприродне, обмертвіле (Вас., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- неприродний — Неприро́дний, -а, -е Неестественный, ненатуральный. Словник української мови Грінченка