неприсутній
НЕПРИСУ́ТНІЙ, я, є, рідко.
Якого немає, який не перебуває в певному місці (про людину); відсутній (у 1 знач.).
– Я їм покажу, я їх допечу! – страхав о. Василь неприсутніх парафіян (М. Коцюбинський);
Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (І. Франко);
– Ну й гопкало, – сказали всі присутні й за ними повторили всі неприсутні, – чистий тобі гопкало, так і садить того гопака (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неприсутній — непрису́тній прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- неприсутній — -я, -є, рідко. Те саме, що відсутній 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- неприсутній — ВІДСУ́ТНІЙ (який не перебуває у певному місці в даний час), НЕПРИСУ́ТНІЙ рідше. Давно вже хотілось Їм поділити державця відсутнього спадок багатий (переклад Бориса Тена); — Я їм покажу, я їх допечу! — страхав о. Василь неприсутніх парафіян (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
- неприсутній — Непрису́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неприсутній — НЕПРИСУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що відсу́тній 1. — Я їм покажу, я їх допечу! — страхав о. Василь неприсутніх парафіян (Коцюб., І, 1955, 324); Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (Фр. Словник української мови в 11 томах