1. Словник української мови у 20 томах

непроворняка

НЕПРОВОРНЯ́КА, и, ч. і ж., розм.

Повільна, млява, незграбна в рухах людина.

Ішла роззявляка, а їхав непроворняка (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непроворняка — непроворня́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. непроворняка — Непроворня́ка, -ки об. Непроворный человѣкъ. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка. Ном. № 6594. Словник української мови Грінченка