непростимо
НЕПРОСТИ́МО.
Присл. до непрости́мий.
[Аврелія:] Я б давно пішла до неї жити, якби я не була так непростимо, ганебно боязка!.. (Леся Українка);
Аж тепер розуміє [Дарка], як непростимо провинилася Ориська (Ірина Вільде).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непростимо — непрости́мо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- непростимо — Присл. до непростимий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непростимо — НЕПРОСТИ́МО. Присл. до непрости́мий. [Аврелія:] Я б давно пішла до неї жити, якби я не була так непростимо, ганебно боязка!.. (Л. Укр., III, 1952, 275); Аж тепер розуміє [Дарка], як непростимо провинилася Ориська (Вільде, Б’є восьма, 1945, 354). Словник української мови в 11 томах