непротивленець
НЕПРОТИВЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч.
Якому не властива просвітленість.
– Так і злякати можна, – озвалась до нього Мар'яна. – Непротивленець з гвинтівкою – чудеса! – Степ сторожую, – сказав дід Лука (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непротивленець — непротивле́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- непротивленець — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
- непротивленець — -нця, ч. Послідовник вчення непротивлення злу насильством. Великий тлумачний словник сучасної мови