непроторенний

НЕПРОТОРЕ́ННИЙ, а, е, розм.

Для якого дуже характерні певні негативні ознаки, якості (перев. про дурня, шахрая, ледаря, п'яницю, злодія, негідника тощо); неприторенний.

Непроторенні дурні (Марко Вовчок);