непізнаваність

НЕПІЗНА́ВАНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до непізна́ваний.

На Русі з давнини панувала пріоритетність ідеї про непізнаваність бога й різке розмежування небесного і земного, божественного і мирського (із журн.).

2. рідко. Те саме, що непізна́нність.

Україною, по її так званих глухих “провінціях”, розкидані пам'ятні місця, які тихо продовжують руйнуватись у непролазних чагарникових хащах, густо, до непізнаваності обростаючи диким хмелем і... казками (з газ.).