нерезидент

НЕРЕЗИДЕ́НТ, а, ч., юр., екон.

Юридична або фізична особа, офіційно не зареєстрована в даній країні і на яку повною мірою не поширюється національне законодавство цієї країни.

Банки-нерезиденти;

// перен. Чужинець.

З приводу чого в основному радяться-чубляться сьогодні в Україні – знають навіть нерезиденти (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерезидент — нерезиде́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. нерезидент — [неиреизиедент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. нерезидент — -а, ч. Іноземна фізична чи юридична особа, громадянин певної держави, а також особа, що проживає в цій державі, не маючи громадянства, проте дотримується законів даної держави; іноземне представництво на території цієї країни, яке не займається господарською або комерційною діяльністю. Великий тлумачний словник сучасної мови