1. Словник української мови у 20 томах

нереститися

НЕРЕ́СТИ́ТИСЯ, ре́ститься, недок.

Паруватися, запліднюватися (про риб або змій).

Напровесні, у кінці квітня або на початку травня, коли стає тепло, окуні нерестяться (з навч. літ.);

З давніх-давен відомо, що кефаль нереститься в морі, далеко від берегів (з газ.);

Гадюки як нерестяться, то звиваються у клубок (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нереститися — нере́сти́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нереститися — -реститься, недок. Викидати і запліднювати ікру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нереститися — НЕРЕСТИ́ТИСЯ (про рибу — викидати й запліднювати ікру), ТЕ́РТИСЯ розм. Тут (у розпліднику) два ґатунки форелі — райдужна і карпатська. Перша нереститься восени, друга — навесні (Т. Масенко). Словник синонімів української мови
  4. нереститися — НЕРЕ́СТИТИСЯ, ре́ститься, недок. Викидати і запліднювати ікру. Напровесні, у кінці квітня або на початку травня, коли стає тепло, окуні нерестяться (Зоол., 1957, 74); З давніх-давен відомо, що кефаль нереститься в морі, далеко від берегів (Літ. Укр., 28.V 1965, 2). Словник української мови в 11 томах
  5. нереститися — Нереститися, -щуся, -стишся гл. Совокупляться (о рыбахъ, змѣяхъ). Гадюки як нерестяться, то звиваються у клубок. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка