нерозгаданий

НЕРОЗГА́ДАНИЙ, а, е.

Який залишається незрозумілим, невиясненим.

Їй, молодій та небувалій, близько все те доходило до серця, будило нерозгадані думки у її голові (Панас Мирний);

Парубочі насмішки не могли похитнути в Романові віри, що дівоче життя – це нерозгадана таємниця, яку можна розгадати тільки раз на віку (М. Стельмах);

// у знач. ім. нерозга́дане, ного, с. Те, що залишається незрозумілим, невиясненим.

Яке це складне створіння людина! Як багато ще в ній нерозгаданого... (О. Гончар);

// Якого вчинки, поведінка незрозумілі, загадкові для інших.

Але перше, ніж братися до рядових козаків, треба було кінчати з хитрим і досі нерозгаданим командиром сотні (Д. Бедзик);

От біда з цією Ольгою. Вона ще й тоді була якась потайна і нерозгадана (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерозгаданий — нерозга́даний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нерозгаданий — див. складний Словник синонімів Вусика
  3. нерозгаданий — -а, -е. Який залишається незрозумілим, невиясненим. || у знач. ім. нерозгадане, -ного, с. Те, що залишається незрозумілим, невиясненим. || Якого вчинки, поведінка незрозумілі, загадкові для інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нерозгаданий — НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. нерозгаданий — НЕРОЗГА́ДАНИЙ, а, е. Який залишається незрозумілим, невиясненим. Їй, молодій та небувалій, близько все те доходило до серця, будило нерозгадані думки у її голові (Мирний, III, 1954, 232); Парубочі насмішки не могли похитнути в Романові віри... Словник української мови в 11 томах