1. Словник української мови у 20 томах

нерозсудливий

НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е.

Який діє нерозумно, без обдумування або не здатний діяти розумно, розсудливо; нерозважливий.

– Не плач, нерозсудлива дівчино! Покинь пана та вертайся додому (І. Нечуй-Левицький);

– От нерозсудлива ти людина!.. (Д. Ткач);

// Який здійснюється всупереч розсудливості; зроблений без обдумування, необачно.

В першу хвилину Оля ладна втекти, але миттю змірковує, що такий вчинок був би нерозсудливим і некорисним для неї (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерозсудливий — нерозсу́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нерозсудливий — див. дурний Словник синонімів Вусика
  3. нерозсудливий — -а, -е. Який діє нерозумно, без обдумування або нездатний діяти розумно, розсудливо. || Який здійснюється всупереч розсудливості; зроблений без обдумування, необачно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нерозсудливий — НЕОБА́ЧНИЙ (який діє без обдумування, без необхідної обережності, непередбачливо), НЕОБА́ЧЛИВИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОМІРКО́ВАНИЙ (який діє без обдумування); НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. нерозсудливий — Нерозсу́дливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нерозсудливий — НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, а, е. Який діє нерозумно, без обдумування або не здатний діяти розумно, розсудливо. — Не плач, нерозсудлива дівчино! Покинь пана та вертайся додому (Н.-Лев., II, 1956, 61); — От нерозсудлива ти людина!.. Словник української мови в 11 томах