нерівень
НЕРІ́ВЕНЬ, вня, ч.
Чоловік або хлопець, неоднаковий чи непорівнянний з ким-небудь (перев. з жінкою, дівчиною) у чомусь; нерівня.
Вельможная пані нерівня кохала (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нерівень — нері́вень прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- нерівень — -вня, ч., фольк. Який не до пари комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нерівень — Нерівень, -вня м. Неравный. Вельможная пані нерівня кохала. Чуб. V. 1068. Словник української мови Грінченка