нерідкий

НЕРІДКИ́Й, а́, е́.

Який часто буває, не є рідкісним; непоодинокий.

Нерідкими є випадки, коли спецпідрозділи органів внутрішніх справ, що забезпечують інформаційну безпеку, виявляють спеціальні підслуховуючі пристрої, за допомогою яких злочинцями здійснюється збір інформації про правоохоронну діяльність (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нерідкий — нерідки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нерідкий — -а, -е. 1》 Який часто буває, не є рідкісним; досить частий. 2》 Який не є рідким (рідиною). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нерідкий — НЕРІДКИ́Й, а́, е́. Який часто буває, не є рідкісним; досить частий. Словник української мови в 11 томах