несить
НЕ́СИТЬ, і, ж., розм.
Те саме, що нена́си́тність.
Від степового повітря роз'ятрилася в єстві дика несить, що мов незримими кігтями пронизувала, в пекучому відчутті (В. Барка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me