1. Словник української мови у 20 томах

нескребений

НЕСКРЕ́БЕНИЙ, а, е, розм.

1. Брудний, покритий пилом, гряззю; неочищений.

– Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний, свиня ти нескребена (І. Микитенко).

2. Покритий лускою (про рибу), зі шкіркою, лушпинами (про овочі, фрукти); нечищений.

Подають їм рибу несребену (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нескребений — нескре́бений прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нескребений — -а, -е, розм. Те саме, що неочищений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нескребений — НЕСКРЕ́БЕНИЙ, а, е, розм. Те саме, що неочи́щений. — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний, свиня ти нескребена (Мик., Повісті.., 1956, 11). Словник української мови в 11 томах
  4. нескребений — Нескре́бений, -а, -е Невычищенный; нечищенный. Лазав би, як свиня нескребена попереду ухом веде. Дума. Подають їм рибу нескребену. Грин. III. 452. Словник української мови Грінченка