неспоріднений
НЕСПОРІ́ДНЕНИЙ, а, е.
Якому не властива спорідненість.
Мови в Україні можна класифікувати за різним принципом: автохтонні/неавтохтонні, споріднені/неспоріднені, функціонально активні/функціонально неактивні. (з наук. літ.);
Поява поетів-шістдесятників в Україні приблизно п'ять років після постання Нью-йоркської групи була явищем неспорідненим (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неспоріднений — неспорі́днений прикметник Орфографічний словник української мови
- неспоріднений — -а, -е. Який не є спорідненим. Великий тлумачний словник сучасної мови