несправедливість
НЕСПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
1. Абстр. ім. до несправедли́вий 1.
Він не вірив, щоб могла існувати на світі така жорстокість, така несправедливість (М. Коцюбинський);
Народе український! Стрясло твоєю землею – не ударами грому, не землетрусом, – а дикою несправедливістю орд навісних! (П. Тичина).
2. Несправедливий вчинок, несправедливе ставлення до кого-, чого-небудь.
Антонович не міг стерпіти таких несправедливостей, і на цьому ґрунті між ним і Сагайдою не раз виникали гострі сутички (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- несправедливість — несправедли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- несправедливість — [неисправеидлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- несправедливість — -вості, ж. 1》 Абстр. ім. до несправедливий 1). 2》 Несправедливий вчинок, несправедливе ставлення до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- несправедливість — НЕСПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ (несправедливий учинок, несправедливе ставлення до кого-, чого-небудь); НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА (несправедливість у людських стосунках). Батьківська несправедливість закладає злість і ненависть в дитяче серце (М. Словник синонімів української мови
- несправедливість — НЕСПРАВЕДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. 1. Абстр. ім. до несправедли́вий 1. Він не вірив, щоб могла існувати на світі така жорстокість, така несправедливість (Коцюб., І, 1955, 214); Народе український!... Словник української мови в 11 томах