1. Словник української мови у 20 томах

несусвітний

НЕСУСВІ́ТНИЙ, а, е, НЕСУСВІ́ТНІЙ, я, є, розм.

Те саме, що несосвіте́нний.

Оркестр заграв щось зовсім несусвітне, повне знайомих мотивів, але безладно скомпоноване (О. Іваненко);

– Я тобі як людині кажу, а ти знову несусвітне верзеш, – зітхає і посміхається Марія (М. Стельмах);

Люди раділи з тих змін, що сталися в житті Ганни. – Нагорювалася, сердешна, за тим п'яницею несусвітним, то нехай хоч за Байдою порозкошує (Д. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. несусвітний — несусві́тний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. несусвітний — -а, -е, розм. Те саме, що несосвітенний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. несусвітний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  4. несусвітний — НЕСУСВІ́ТНИЙ, а, е, розм. Те саме, що несосвіте́нний. Оркестр заграв щось зовсім несусвітне, повне знайомих мотивів, але безладно скомпоноване (Ів., Тарас. Словник української мови в 11 томах