несуттєвий
НЕСУТТЄ́ВИЙ, а, е.
Який не становить суті чого-небудь, не має великого, важливого значення; неістотний.
Пам'ять чітко берегла якісь несуттєві дрібниці, незначущі випадки, якусь миттєву зустріч з незнайомою людиною (Є. Гуцало);
// у знач. ім. несуттє́ве, вого, с. Те, що не становить суті чого-небудь, не має великого, важливого значення.
Вмів [Хома] якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- несуттєвий — несуттє́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- несуттєвий — -а, -е. Який не має важливого, суттєвого значення; неістотний. || у знач. ім. несуттєве, -вого, с. Те, що не має важливого, суттєвого значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- несуттєвий — НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- несуттєвий — НЕСУТТЄ́ВИЙ, а, е. Який не має важливого, суттєвого значення; неістотний; // у знач. ім. несуттє́ве, вого, с. Те, що не має важливого, суттєвого значення. Вмів [Хома] якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Гончар, III, 1959, 221). Словник української мови в 11 томах