1. Словник української мови у 20 томах

нетерпець

НЕТЕРПЕ́ЦЬ, пцю́, ч., розм.

Стан, коли людина не може або не хоче довго терпіти, витримувати, чекати тощо; нетерплячка.

Чорненькими оченятами кидала [Тамара] по хаті, заглядала в другу велику кімнату. В тих оченятах горів нетерпець: – Де ж батько? (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетерпець — нетерпе́ць іменник чоловічого роду нетерплячка розм. Орфографічний словник української мови
  2. нетерпець — див. нетерплячка Словник синонімів Вусика
  3. нетерпець — -пцю, ч., розм. Відсутність терпіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нетерпець — НЕТЕРПЕ́ЦЬ, пцю́, ч., розм. Відсутність терпіння. Чорненькими оченятами кидала [Тамара] по хаті, заглядала в другу велику кімнату. В тих оченятах горів нетерпець: — Де ж батько? (Ле, Міжгір’я, 1953, 483). Словник української мови в 11 томах