нетерплячка

НЕТЕРПЛЯ́ЧКА, и, ж., розм.

1. Стан, коли людина не хоче або не може довго чекати на що-небудь, довго й наполегливо робити щось, стійко переносити якісь незручності, невигоди тощо; прояв нетерпіння.

В другому класі дожидали вчителя з нетерплячкою, особливо ті, що цього року перейшли в цей клас (С. Васильченко);

Бенедиктові не давала спокою нетерплячка. Він поспішливо вбіг у світлицю (А. Хижняк);

Облава йшла на зближення, пострілів не було, і від нетерплячки Санько вистрелив з гвинтівки (Григорій Тютюнник).

2. у знач. пред., кому, кому що (з)робити, кому до чого. Кому-небудь кортить, дуже хочеться чогось; кортячка.

А їм [кандидатам у депутати], як згодом з'ясовується, просто нетерплячка допастися до державного бюджету, або, по-народному, до корита (з газ.);

Нашому виборцю, чи то, пак, електоратові, вже й нетерпляка: ну хто ж таки переможе в такому цікавому словесному змаганні між учорашніми та позавчорашніми за право будувати майбутнє (з газ.).

(1) Бере́ (охо́плює) / взяла́ (охопи́ла) нетерпля́чка кого – кому-небудь дуже не терпиться зробити щось.

Жде Чіпка годину, жде дві... Бере його нетерплячка (Панас Мирний);

Нетерплячка брала палку Олександру (М. Коцюбинський);

Його брала нетерплячка дізнатись, що має сказати чужинець (Олесь Досвітній);

Його взяла нетерплячка зараз побігти до старої Качурихи (І. Нечуй-Левицький);

Оксана Сергіївна прискорила кроки, – тепер, поблизу домівки, її охопила нетерплячка (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нетерплячка — нетерпля́чка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. нетерплячка — Нетерплячість, кортячка, нетерпіння, нетерпець. Словник синонімів Караванського
  3. нетерплячка — Зуд, зудіння, нетерпець, нетерпіння, нетерпливість, нетерплячість, сверблячка Фразеологічні синоніми: бере нетерплячка; жере нетерплячка; мучить нетерплячка; охопила нетерплячка; розбирає нетерплячка Словник синонімів Вусика
  4. нетерплячка — -и, ж., розм. Стан, коли людині не терпиться або коли вона не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. Бере нетерплячка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нетерплячка — Нетерпля́чка, -чки, -чці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нетерплячка — НЕТЕРПЛЯ́ЧКА, и, ж., розм. Стан, коли людині не терпиться або коли вона не може довго терпіти, витримувати, чекати і т. ін. В другому класі дожидали вчителя з нетерплячкою, особливо ті, що цього року перейшли в цей клас (Вас. Словник української мови в 11 томах
  7. нетерплячка — Нетерплячка, -ки ж. Нетерпѣніе. Зося з великою нетерплячкою дивилась на далекий гай. Левиц. І. 357. бере його́ нетерплячка. Ему невтерпежъ, онъ не можетъ утерпѣть. Мир. ХРВ. 190. Словник української мови Грінченка