неувага

НЕУВА́ГА, и, ж.

1. Відсутність або недостатність уваги; неуважність.

Дівчина, скориставши з Йонової неуваги, висмикнула свою руку і стрибнула від нього (М. Коцюбинський);

Її дім – купка сухого листя, залишена через неувагу замітачем у парку (Ірина Вільде).

2. до кого – чого. Вияв байдужого, неуважного, ставлення до кого-, чого-небудь.

Мати, поставивши перед Василем тарілку наваристого борщу, була .. здивована з його байдужості до любимої страви та з неуваги до материної турботи (Ю. Яновський);

Гнат стояв перед Оксаною Ромазан і чекав, що вона знову почне його пробирати за неувагу до медичного обслуговування населення (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неувага — неува́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неувага — [неиўвага] -гие, д. і м. -аз'і Орфоепічний словник української мови
  3. неувага — -и, ж. 1》 Відсутність або недостатність уваги; неуважність. 2》 до кого – чого. Вияв неуважного, байдужого ставлення до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неувага — БАЙДУ́ЖІСТЬ до кого-чого і без додатка (відсутність зацікавлення), БАЙДУ́ЖІСТЬ рідше, ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ книжн., ІНДИФЕРЕНТИ́ЗМ книжн.; ЗБАЙДУЖІ́ННЯ, ЗНЕОХО́ТА розм., ЗНЕОХО́ЧЕННЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. неувага — Неува́га, -ги, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неувага — НЕУВА́ГА, и, ж. 1. Відсутність або недостатність уваги; неуважність. Дівчина, скориставши з Йонової неуваги, висмикнула свою руку і стрибнула від нього (Коцюб. Словник української мови в 11 томах