неуцький
НЕ́УЦЬКИЙ, а, е.
Викликаний чиїмось неуцтвом; власт. неукові.
У всій своїй величі світ розкривається лиш... тому, чий погляд не затуманений неуцькими передсудами й упередженнями (з газ.);
Неуцька самовпевненість; Неуцький домисел.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неуцький — не́уцький прикметник Орфографічний словник української мови
- неуцький — -а, -е. Викликаний чиїмось неуцтвом; власт. неукові. Неуцька самовпевненість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неуцький — Не́уцький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неуцький — НЕ́УЦЬКИЙ, а, е. Викликаний чиїмось неуцтвом; власт. неукові. У всій своїй величі світ розкривається лиш… тому, чий погляд не затуманений неуцькими передсудами й упередженнями (Рад. Укр., 9. V 1963, 1); Неуцька самовпевненість; Неуцький домисел. Словник української мови в 11 томах