неушкоджений

НЕУШКО́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Який залишився цілим, здоровим, не пораненим (про людину і органи її тіла).

Ось з юрби випливло йому назустріч рідне обличчя дочки. Саша тут, жива й неушкоджена? (О. Донченко);

Німці стали поповзом наближатись до Андрія. якимось чудом він ще лишався неушкодженим (Ю. Бедзик).

2. Якого не зламали, не поруйнували, який не має несправностей, дефектів (про неживу матерію); непошкоджений.

Всі літаки поверталися на свою базу неушкоджені (А. Трипільський);

Коли всі навколишні поміщицькі економії були розібрані, .. Воликів маєток залишився неушкодженим (В. Минко).