нехар
НЕХА́Р, а, ч., діал.
1. Нехлюя, нечепура.
2. Вовк; великий звір.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нехар — не́хар: нечистота, нечистоплотный человѣкъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- нехар — неха́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- нехар — -а, нехара, -и, ч. 1》 діал. Забруднювач, нехлюй. 2》 зах. Вовк; великий звір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нехар — Нехар, -ра и нехара, -ри м. 1) Пачкунъ. Желех. 2) Волкъ; крупный звѣрь. Желех. Вх. Зн. 41. Словник української мови Грінченка