1. Словник української мови у 20 томах

нехаяти

НЕХА́ЯТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що.

Ставитися до кого-, чого-небудь без уваги та без поваги; не зважати на когось, щось; нехтувати.

Ой не страшні тому, браття, глибокії рани, Хто у бою свою почесть і життя забуває, .. Своєї коханої жінки .. звичаї .. нехає (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нехаяти — неха́яти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нехаяти — -аю, -аєш, недок., перех. Ставитися до кого-, чого-небудь бундючно, без поваги, нехтувати кимсь, чимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нехаяти — НЕ́ХТУВАТИ кого, що і ким, чим (ставитися до кого-, чого-небудь без уваги та без поваги, не зважати на когось, щось), ТРЕТИ́РУВАТИ кого, що, книжн., НЕХА́ЯТИ кого, що, розм. Словник синонімів української мови
  4. нехаяти — НЕХА́ЯТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. Ставитися до кого-, чого-небудь високомірно, без поваги, нехтувати кимсь, чимсь. Ой не страшні тому, браття, глибокії рани, Хто у бою свою почесть і життя забуває, .. Своєї коханої жінки.. звичаї.. нехає (Мирний, V, 1955, 266). Словник української мови в 11 томах
  5. нехаяти — Нехаяти, -хаю, -єш гл. 1) Не радѣть о чемъ. 2) Пренебрегать чѣмъ. Мир. ХРВ. 260. Словник української мови Грінченка