нецвічений

НЕЦВІ́ЧЕНИЙ, а, е, розм.

Не вкритий цвітом, квітами.

Ой у лузі калинонька нецвіченая, – туди ішла дівчинонька невінчаная (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нецвічений — нецві́чений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нецвічений — Нецвічений, -а, -е Непокрытый цвѣтами. Ой у лузі калинонька нецвіченая, — туди ішла дівчинонька невінчаная. Мил. Св. 7. Словник української мови Грінченка