1. Словник української мови у 20 томах

нечепурний

НЕЧЕПУРНИ́Й, а́, е́.

1. Який не дотримується чистоти, порядку; неакуратний.

З натури нечепурна, неохайна,Олександра зовсім опустила руки (М. Коцюбинський);

Хто ж таки, бувши у привітних господарів у гостях, каже господині: – Ну, яка ж таки, хазяєчко, ви нечепурна та несимпатична! (Остап Вишня).

2. Який має неприбраний, неохайний, неакуратний вигляд.

Трахтемирів геть горою Нечепурні свої хатки Розкидав з долею лихою (Т. Шевченко);

– Чого це ви, товаришу Подолян, – питає вона, – ходите на фермі такий нечепурний? (С. Журахович);

Антося повела Марину Павлівну до себе, в маленьку кімнатку на другому поверсі облупленого, нечепурного будиночку (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечепурний — нечепурни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нечепурний — див. неохайний Словник синонімів Вусика
  3. нечепурний — -а, -е. 1》 Який не дотримується чистоти, порядку; неакуратний. 2》 Який має неприбраний, неохайний, неакуратний вигляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нечепурний — НЕОХА́ЙНИЙ (про людину — який не дотримується чистоти, порядку в одязі, приміщенні тощо; про одяг, приміщення і т. ін. — який не підтримується в чистоті, в порядку), НЕЧЕПУРНИ́Й, НЕЧУПА́РНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. нечепурний — Нечепу́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нечепурний — НЕЧЕПУРНИ́Й, а́, е́. 1. Який не дотримується чистоти, порядку; неакуратний. З натури нечепурна, неохайна,Олександра зовсім опустила руки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. нечепурний — Нечепурни́й, -а́, -е́ 1) Некрасивый, нехорошій. Як річ така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зроблюсь нечепурна. Котл. Ен. VI. 63. 2) Неряшливый. Словник української мови Грінченка