1. Словник української мови у 20 томах

нечутливий

НЕЧУТЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який погано сприймає зовнішні фізичні подразнення і т. ін.; нечулий (у 1 знач.).

Для ефективної боротьби з нечутливими до антибіотика бактеріями медична наука стає на шлях застосування комбінації кількох певних антибіотиків (з наук.-попул. літ.).

2. Позбавлений душевності, теплоти, співчутливості у ставленні до інших; нечуйний, нечулий (у 2 знач.).

Він був такий самий, як і Степан. Мабуть, усі вони, чоловіки, були такі, у всіх у них, певно, були грубі, нечутливі серця (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечутливий — (без чуйного ставлення до когось) нечулий, черствий, товстошкурий, (зі схильністю до жорстокості) безсердечний, кам'яний, бездушний, очерствілий. Словник синонімів Полюги
  2. нечутливий — нечутли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нечутливий — -а, -е. Те саме, що нечулий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нечутливий — НЕЧУ́ЛИЙ (позбавлений чуйності, душевності, теплоти в ставленні до інших), НЕЧУ́ЙНИЙ, НЕЧУТЛИ́ВИЙ рідше, СУХИ́Й підсил., ЧЕ́РСТВИЙ підсил.; ТОВСТОШКІ́РИЙ (ТОВСТОШКУ́РИЙ) розм. (якого нічим не можна пройняти); БЕЗДУ́ШНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, КАМ'ЯНИ́Й підсил. Словник синонімів української мови
  5. нечутливий — НЕЧУТЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що нечу́лий. Для ефективної боротьби з нечутливими до антибіотика бактеріями медична наука стає на шлях застосування комбінації кількох певних антибіотиків (Наука.., 9, 1956, 17); Він був такий самий, як і Степан. Словник української мови в 11 томах